Досвід ДНЗ

ТЕМА ДОСВІДУ «Використання опорних схем, розвивально-коректуючих таблиць та словесних ігор в розвитку мови, мислення та пам’яті дошкільників»

АКТУАЛЬНІСТЬ Одним із головних завдань сучасного дошкільного закладу є всебічний гармонійний розвиток особистості. Чільне місце в цьому процесі належить розвитку психічних процесів у дітей. У сучасній педагогічній теорії та практиці дошкільних навчальних закладів як важливий компонент образних засобів використовується наочність для розвитку в дошкільників пошукових дій в оволодінні ними образними засобами фіксації набутого досвіду, для розв’язання нових життєвих завдань, формування в них знань про сенсорні еталони, наочні моделі. Оновлюючи педпроцес за вимогами часу, доцільно використовувати розвивально-коректурні таблиці для проведення навчальної діяльності.

НАУКОВІ КОНЦЕПЦІЇ ТА ТЕОРІЇ На основі розгляду специфіки дитячої діяльності та теорії розумового розвитку дитини дошкільного віку психологу Л.Вагнеру вдалося виявити специфічний засіб мовлення дошкільника – це наочні моделі, у яких малюк може відбивати структуру об’єктів і відношень між ними. Особливий інтерес викликає висловлена А.Столяр думка про те, що наочні засоби можуть змінюватися «з урахуванням вікових особливостей дитини», а також залежно «від співвідношення конкретного й абстрактного» на різних етапах засвоєння дітьми програмового матеріалу. Таким чином, як показали аналіз досліджень та практика досвіду з даного питання, використання опорних схем та розвивально-коректуючих таблиць дозволяє розкрити дітям суттєві особливості об’єктів, закономірні зв’язки, формувати системні знання й наочно-схематичне мислення. Зокрема, центральними завданнями розвитку розумових здібностей у другій молодшій групі з погляду Е.Агаєвої , Л.Венгер, К.Крутій та ін. є розвиток сенсорних здібностей та найпростіших форм символізації.

ОСНОВНА ІДЕЯ Розкриття значущості та сутності опорної схеми та розвивально-коректурної таблиці для підвищення якості навчального процесу, розвитку пізнавальних інтересів та психічних процесів у старших дошкільників та розроблення рекомендацій для вихователів дошкільного навчального закладу щодо організації цього процесу. Мета досвіду — відшукати ефективні форми, засоби та методи спрямовані на покращення мовлення, мислення та пам’яті дошкільнят, збагачення їхнього активного та пасивного словника, вдосконалення та формування зв’язного мовлення.

ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ Запроваджуючи в роботу блочно-тематичне планування, на початку вивчення теми слід ознайомити дітей з розвивально-коректурною таблицею і поставити запитання до неї. Під час цього процесу вихователь має можливість виявити знання дітей з теми, яка буде вивчатися, і побудувати подальшу роботу так, щоб забезпечити вивчення теми у повному обсязі. В кінці тематичного циклу вихователь знову пропонує дітям цю ж таблицю і має можливість проконтролювати засвоєння знань дітьми. Наведемо приклад. Вивчаючи природу рідного міста, ми запропонували дітям розвивально-коректурну таблицю «Річка Південний Буг» і опрацювали запропоновані до неї запитання. В процесі роботи було виявлено, що діти недостатньо володіють знаннями про флору та фауну річки, яка протікає через наше місто. У відповідності до опорних малюнків таблиці було побудовано перспективну роботу по ознайомленню дітей з рослинністю, тваринним світом водойми, що досить зручно вихователям. Було проведено організовану навчальну діяльність, бесіди, читання художніх творів, екскурсії до річки, перегляд альбомів, зображувальну діяльність тощо. Через певний період дітям знову було запропоновано таблицю «Річка Південний Буг» і вони показали відмінні знання рослинного і тваринного світу водойми, отримані екологічні знання. Розвивально-коректурні таблиці та опорні схеми виготовляємо своїми руками. Зображення можна малювати, а можна зробити аплікацією. Формат таблиці має забезпечувати вимоги до демонстраційного матеріалу. Продумуючи запитання до таблиць, слід врахувати весь об’єм знань, які необхідно подати дітям по даній темі. Для цього дуже зручно використати методику Н.Гавриш «карти розумових дій». Але намагаємося сюди також включити запитання, що спонукатимуть дитину робити умовисновки, питання правил безпеки життєдіяльності, правового виховання, екологічного. У дошкільному віці гра є ефективним методом та однією з форм навчання та виховання, яка стимулює мовленнєву активність дітей. Беручи це до уваги розроблено словесні ігри, направлені на забезпечення повноцінного мовленнєвого, соціального, пізнавального та духовного розвитку зростаючої особистості; полегшено входження дитини в мовленнєвий простір. Застосовуючи на практиці словесні ігри, переконались, що дошкільники легко та невимушено висловлюють свою думку, роблять висновки, застосовують отримані знання у відповідних ситуаціях, віднаходять різні шляхи розв’язання одного й того ж завдання. Дітям завжди цікава будь-яка гра, тому словесні ігри набагато результативніші ніж стандартні заняття. Розроблені та упорядковані словесні ігри — доступний, цікавий, корисний і ефективний метод виховання самостійності мислення у дітей. Ігри направлені на розвиток і збагачення активного словника; вдосконалення правильної звуковимови, розвитку фонематичного слуху; розпізнавання частин мови, різних за формою, з’ясування взаємозв’язку між ними; формування вміння висловлювати власну думку; для ознайомлення з навколишнім.

ФОРМИ, МЕТОДИ, ПРИЙОМИ, ЗАСОБИ Як підвищити якість засвоєння та скоротити час, який витрачається для формування знань? Треба умовними схематичними позначеннями зашифрувати необхідну тему і вивісити таку схему на видному місці. Не примушуючи, а спираючись на дитячі інтереси та на достатній розвиток наочно-образного мислення в цьому віці. Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на «підказку». Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом самоконтролю та самооцінки. Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня розвитку, можна проводити роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують знайому загадку, а діти з низьким і середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в школі .Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях – вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції тощо. Використання опорних схем при вивченні тематичних циклів, у краєзнавстві, екологічному та валеологічному вихованні допомогло отримати гарних результатів. І ми пішли далі: почали використовувати опорні схеми та розвивально-коректуючі таблиці як «карти розумових дій» Н.Гавриш в картинках. До того ж, у них дотримується основна дидактична вимога – засвоюються поняття, які є більш складними науковими знаннями для дошкільників з опорою на їх чуттєвий досвід.

Під час організованої навчальної діяльності варто ставити наступні завдання: — закріплення і розвиток у дітей навичок мовленнєвого спілкування мовленнєвої комунікації; — цілеспрямований вплив на активізацію ряду психічних процесів (сприйняття пам’яті, уяви, мислення), тісно пов’язаних з формуванням усного мовленнєвого спілкування. Навчання на основі опорних схем та розвивально-коректуючих таблиць проводилось, як мінімум, на двох заняттях.

Основними завданнями при цьому є:

1. Розвивати навички аналізу наочно-образного сюжету, вмінь відтворити сюжетну ситуацію на основі співставлення змісту окремих картинок.
2. Формувати навички словозміни (в основному іменників).
3. Розвивати відтворюючу і творчу уяву.

 При цьому вирішуються наступні практичні завдання: розвиток пізнавальних інтересів, мислення, пам’яті; вміння орієнтуватись на наочному матеріалі (опорні картинки); активізація наявних знань і уявлень про оточуюче.

РЕЗУЛЬТАТ ЗАСТОСУВАННЯ Апробована практична система роботи з проблеми

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Результати впровадження технології доводять, що застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку. Словесна гра значною мірою впливає на розвиток мовлення малюка. Із переходом до роботи з наочно-схематичними моделями вихователь має переконатися в обсязі засвоєних знань дітьми. Показниками засвоєння матеріалу є швидкість та правильність виконання завдань, спроможність пояснювати результати, засвоєння алгоритму дій, що виражене в можливості перенесення способів виконання завдань у нові подібні ситуації. Свідченням засвоєння матеріалу дітьми при переході від предметної моделі до наочно-схематичної стає здібність дитини діяти за завданням педагога без оформленої моделі. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості.

НАУКОВІ ДЖЕРЕЛА

1. Венгер Л. А. Про деякі проблеми і шляхи розвитку розумових здібностей у дошкільному віці (на матеріалі оволодіння діями просторового моделювання). / Венгер Л. А. — М.: Педагогіка, 1980. — С. 18.
2. Виготський Л. С. Психологія розвитку дитини / Виготський Л. С — М.: Видавництво Сенс, Ексмо, 2005. — С. 327-349.
3. Гальперин П. Я. Формування знань і умінь на основі теорії поетапного засвоєння розумових дій / П. Я. Гальперін, Н. Б. Тализіна. — М.: Москов. ун-т, 1968. — 56 с.
4. Крутій К. Л. Розвивайте розум дитини: методичні рекомендації з використання схем-моделей / Крутій Є. Л. — Запоріжжя: ДМ, 1994. — 62 с.

ВИСНОВКИ Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту. Цінними є вправи на отримання знань у процесі дій дітей з опорними схемами та таблицями, нагромадженню та суттєвому збагаченню практичного досвіду дитини, створюють базу для подальшого розвитку і навчання дітей. На завершення потрібно відмітити: позитивні результати в розвитку пам’яті, мислення, навчання дітей зв’язному мовленню і переказу свідчать про ефективність використовуваного нами досвіду.