Сторінка фіз.інструктора

РОЛЬ СІМ’Ї У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

Важливу роль у фізичному вихованні дітей відіграє сім’я. Категорично і однозначно визначав роль батьків у вихованні дітей Ж. Руссо. Він вважав, що той, хто не може виховувати дітей, не повинен їх мати, і ні бідність, ні робота, ні повага людей не позбавляють батьків від обов’язку виховувати самому своїх дітей.

Першими вчителями маленької дитини стають її батьки, але часто процес навчання розпочинається раніше, ніж вони встигають усвідомити цей факт. Діти засвоюють спосіб життя батьків, у сім’ї закладаються основи багатьох умінь, навичок і звичок, виробляються оціночні судження та визначається життєва позиція підростаючого покоління.

Це певною мірою стосується і ставлення до фізичної культури, до активного використання її засобів у побуті — для зміцнення здоров’я, всебічного розвитку і змістовної організації дозвілля.

Аналізуючи ступені освітньо-виховної системи, першим завданням дошкільного виховання є фізичний розвиток дитини. Найкращі наслідки у вихованні дітей дошкільного віку може дати співпраця родини і дитячого садочка. Це дозволяє дотриматись єдності у напрямах і методах виховання.

Функції батьків в організації фізичного виховання дітей можна згрупувати таким чином:

• створення необхідних матеріально-технічних умов для занять удома;
• контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни, загартування, виконанню ранкової гімнастики і домашніх завдань;
• особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, спортивно-художніх вечорах, фізкультурно-художніх святах, іграх, розвагах, прогулянках;
• організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання;
• виконання обов’язків громадських тренерів і суддів.

Отже, успішне розв’язання завдань фізичного виховання дітей можливе лише за умови спільних, погоджених дій дошкільного закладу і сім’ї.

Оздоровлення і загартування дітей, формування постави, розвиток рухових і виховання моральних та вольових якостей засобами фізичної культури здійснюють дитячий садок і сім’я разом.

Щодо формування у дітей звички розумно проводити дозвілля, гігієнічних навичок, тут головну роль відіграє сім’я. Умовний розподіл обов’язків свідчить про те, що ані дитсадок без сім’ї, ані сама сім’я без дитсадка не зможуть успішно гартувати молоде покоління.

Порушення постави

Порушення постави в дітей – небезпечна хвороба. Викривлення легко можуть помітити батьки на початковій стадії, якщо уважно стежитимуть за цим, щомісяця оглядаючи дитину в положенні стоячи в максимально розслабленому стані.

Огляд здійснюють біля стіни, на яку закріплено аркуш паперу з горизонтальними лініями. На фоні ліній краще виявити асиметрію. Оглядають дитину з різних боків, тому що деякі недоліки видно лише у відповідних позах. Наприклад, сколіоз легше побачити, коли дитина нахиляється вперед.

Під час огляду необхідно звернути увагу на рівень і симетричність розміщення лопаток, трикутників на рівні талії – проміжок між боковою площиною тулуба й опущеними донизу руками. Оглядаючи грудну клітку, зверніть увагу на окремо випнуті ребра, на форму грудної клітки, кругоподібні лопатки, що стирчать, круглу спину (сутулість), опущену голову, зміщення грудної клітки вперед, опуклий живіт (пласка спина) тощо.

Відхилення, за якими можна запідозрити викривлення хребта, – це асиметрія лопаток та плечей, опущення одного плеча або однієї лопатки, м’язовий вузлик уздовж хребта на одному боці хребта, різна довжина ніг. За найменшої підозри порушення постави необхідно звернутися до спеціаліста.

Профілактика порушень постави у дітей

Повноцінно харчуватися, щоб зростаючому організмові вистачало калорій, мінеральних речовин, мікро- і макроелементів, вітамінів і всього іншого, що міститься у здоровій їжі.

Спати на рівному ліжку з жорстокою підставою і м’яким матрацом, з невисокою, бажано спеціальною ортопедичною подушкою. Тоді нормальні фізіологічні вигини хребта будуть зберігатися і під час сну. Привчіть дитину спати на спині або на боці, а не на животі або скрутившись «калачиком».

Одягайте дітей відповідно до їхнього фізичного розвитку. Ніколи не купуйте одяг «на виріст».

Дитині необхідно побільше рухатися і хоча б по 20-30 хвилин у день займатися фізкультурою.

Спортивні гуртки – це прекрасно, але вид спорту і інтенсивність навантажень слід підбирати у відповідності зі станом здоров’я. Найменш небезпечні і найбільш корисні для хребта – плавання, танці, лижі, ковзани, художня гімнастика та інше. Приймають у ці секції дітей з 5 — 6 річного віку.